Багно гнилеє між країв Європи…
Сонет 44 спрямований проти австрійської монархії, у збірці «З вершин і низин» (1893) адресований – з метою обійти австрійську цензуру – Росії. Насправді ж мається на увазі Австрія. Четвертий рядок сонета 44 («О А[встріє]! Де ти поставиш стопи…»), відтворений за автографом, у збірці має таку редакцію: «Росіє! Де лиш ти поставиш стопи…». Як слушно зауважує М. Возняк, зміст обох сонетів показував кожному вдумливому читачеві, що вони спрямовані не проти Росії, а проти Австрії: натяк на Сибір у першому з них усував будь-який сумнів (М. С. Возняк. З життя і творчості Івана Франка, с. 192). Крім того, І. Франко не міг всупереч елементарним географічним відомостям сказати про Росію: «Багно гнилеє між країв Європи…», як не міг сказати – всупереч дійсності, – що царизм дав народам «всім… зверхні вигляди свободи». І, нарешті, своє ставлення до Росії як «краю туги та терпіння», «краю крайностів жорстоких» поет виявив у 33 сонеті.
Іван Франко
