Додаткова інформація
Історія тексту: Поезія входить до збірки "Мій Ізмарагд", "Давнє й нове", циклу "Поклони", розділ 4.
Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 8 – 9, без назви. Вірш адресований Юліанові Романчуку, що в газ. «Діло» від 13.V 1897 р. виступив з статтею «Смутна поява». Ця стаття була реакцією на передмову І. Франка «Nieco o sobie samym» («Дещо про себе самого») до польського видання збірки «Obrazky galicyjskie», в якій І. Франко гостро висловився про тип галицького рутенця – «русина». Автор статті «Смутна поява» закидав І. Франкові відсутність патріотизму і рекомендував йому усунутись від громадської і політичної діяльності.
І. Франко відповів Романчуку творами «Сідоглавому» і «Декілька афоризмів у альбом «Ділу»…».
Зберігся автограф (ЦНБ АН УРСР, І, № 7444, арк. 1), що не відрізняється від основного тексту. Автограф без заголовка, датований: «14/Х [18]97». Подається за збіркою «Давнє й нове», с. 15 – 16.
Книга, з якої текст взято: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 184 - 185.
