UA EN

Літературна творчість

Літературна творчість

Праведні й неправедні

Типологія: Друкована поезія
Автор: Іван Франко
Мова: Українська
Додаткова інформація
Дата створення: 14.06.1884
Дата першодруку: 01.01.1884
Історія тексту: Поезія входить до розділу "Поезії, що не ввійшли до збірок", 1884 рік. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, с. 1, під заголовком «Перший псалом» («Сучасна парафраза»), під псевдонімом Не-Давид. Збереглися два автографи – ранній (ф. 3, № 193, с. 50 – 51, з кінця зошита), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 143). Автографи мають деякі розходження в тексті. Для порівняння наводимо два рядки останньої строфи автографа № 193: І щезне пам’ять їх, замре їх слід, Розслизнесь вся їх коромола хитра. Неістотні розходження є і в інших рядках. Подається за автографом (ф. 3, № 232). Блаженний муж, котрий все йде туди – перифраза Псалтиря, 1, 1. Калінка Валеріан (1826 – 1886) – польський буржуазний історик, відомий реакційними заходами по заснуванню колегіумів для української молоді в Галичині з метою виховання в неї почуття відданості польській шляхті та навернення її до католицької віри. Франко гостро критикував ці його заходи. Сильвестр – Сембратович Сильвестр (1836 – 1898), професор догматики Львівського університету, з 1885 р. – греко-католицький митрополит, з 1895 р. – кардинал, організатор реакційного видання «Рускій Сіон». Клим – Сарницький Климент (1832 – 1909), реакційний церковний діяч, протоігумен, професор богослов’я і східних мов Львівського університету. Бронця – хазяйка і фаворитка василіянського ігумена о. Клима Сарницького. Прим. І. Франка. Нагірний Василь (1847 – 1921) – галицький діяч, один з організаторів торговельно-економічних товариств. Архітектор. «Зеркало» – сатирично-гумористичний журнал, виходив у Львові з 1882 по 1893 р., з липня 1883 р. під назвою «Нове зеркало». «Рускій Сіон» – клерикальний журнал, виходив у Львові у 1871 – 1883 рр. Матиці – культурно-освітні товариства у південних і західних слов’янських країнах, які у XIX – на початку XX ст. відіграли позитивну роль у розвитку національної культури, зокрема у вивченні історії, фольклору та етнографії. У 1848 р. у Львові була заснована Галицько-руська матиця, яка займалася видавничою діяльністю. До її складу входила частина галицької інтелігенції, зокрема уніатського духівництва, що підтримувала реакційну політику цісарського уряду. Головна руська рада – політична організація української буржуазної інтелігенції та верхівки уніатського духівництва Західної України проавстрійського напряму (1848 – 1881). Народний дім – культурно-освітній осередок, який 1849 р. відкрила у Львові Головна руська рада. «Діло» – українська газета. Виходила у Львові з 1880 р. до 1939 р. «Ставропігійське братство» – релігійно-національна організація українських міщан у Галичині, заснована у Львові в кінці 16 ст. Братство мало школи, сприяло книгодрукуванню та розвиткові культури. Воно вело боротьбу проти національно-релігійного гніту з боку польської шляхти та уніатів. Братство також виступало проти необмеженої влади церковних феодалів – православних єпископів. У 1708 р. клерикали схилили братство до унії з римо-католицькою церквою. За часів І. Франка «Ставропігійське братство», очолюване москвофілами, мало реакційний характер.
Книга, з якої текст взято: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 381 - 382.
Додаткова інформація
Будь ласка,
скористайтеся
десктоп-версією сайта