Пам’ятники та погруддя

Пам’ятник українському письменнику Іванові Франку встановлений в 1964 році на території парку ім. І. Франка, навпроти будівлі Львівського державного Університету ім. І. Франка. Територія, де встановили пам'ятник до 1880-х років була частиною Єзуїтського саду. Спочатку бюст на невисокому постаменті встановили біля вілли-музею Франка. Ідею встановити повноцінний монумент у Львові вперше озвучили після Другої світової війни. 4 квітня 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР і ЦК КП (б)У ухвалила встановлення пам'ятників Тарасові Шевченку та Іванові Франку. З укладенням кошторису спорудження відклали. Ідею реалізували 1964 року. Пам'ятник розмістили навпроти головної будівлі університету, що з 1939 року названий у честь Івана Франка, а протягом 1950-х років тут розміщували квіткові портрети письменника.

Пам'ятник Івану Франку знаходиться на Личаківському цвинтарі, де власне, похоронений великий Каменяр. Ліворуч головного входу розташоване поле №1, яке з кін. ХІХ ст. вважалося пантеоном заслужених львів’ян. Тут у гробниці родини Свачинських містилося первісне поховання Івана Франка (†1916) – через 5 років домовину з його прахом перенесли в окрему могилу, на якій 1933 р. споруджено йому пам’ятник. У жовтні 2015 р. польські та українські науковці реставрували пам’ятник на могилі Івана Франка. Проект реалізовано Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща спільно з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради. Таким способом польська сторона долучилася до святкування 160-річчя від дня народження та сторіччя з дня смерті письменника.

Пам’ятник Іванові Франкові встановлений на подвір’ї Березинської школи імені Андрія Марунчака 13 жовтня 1996 року в переддень храмового свята Березини, Покрови Пресвятої Богородиці на кошти громади і навколишніх підприємств.

У центрі Борислава на площі Івана Франка височить бронзова скульптура на гранітному постаменті. Іван Якович зображений у глибоких думах про нафтове місто, якому присвятив роман «Борислав сміється». Пам'ятник видатному українському письменнику, публіцисту, політичному та громадському діячеві Іванові Франку був встановлений в Бориславі 1958 року. Над ним працювали скульптори Оксана Супрун і Анатолій Білостоцький, архітектор Ярослав Новаківський. Площу, на якій встановлено пам'ятник, назвали на честь мислителя трохи пізніше, 1966 р.

Пам’ятник Івану Яковичу Франку був відкритий у 1956 році. Автор пам’ятника – скульптор Я.Чайка. До 1956 року знаходився у сквері неподалік консервного заводу. Був викинутий на смітник, але завдяки клопотанням працівника ДАІ А.Осташевського та працівників міської ради, пам’ятник був перенесений і встановлений у сквері біля церкви Пресвятої Богородиці на іншому постаменті. В XIX ст. на цьому місці знаходилася повітова рада. На постаменті з бетону знаходиться бюст І.Я.Франка, виготовлений із мармурової крихти. На постаменті викарбовано напис: «Іван Якович Франко 1856 – 1916».

Пам'ятник Франкові першого разу був встановлений у серпні 1956 року на вулиці Шевченка. На цоколі знаходилася мармурова пластинка еліптичної форми з написом: «І. Я. Франко», а внизу: «1856-1916». Під написами були лаврові листочки. Наприкінці серпня того ж року відбулося урочисте відкриття пам'ятника, на якому були присутні мешканці Винників, Лисинич, Підберізців, Чишок, гості зі Львова та представники української діаспори із-за кордону. 1973 року пам'ятник розвалено і заховано (у складське приміщення фабрики). За наказом директора фабрики, Лариси Вербицької, на пам'ятник закинули ланцюги й варварським способом за допомогою трактора скинули з постаменту. Мешканці міста цей вчинок зустріли з обуренням. Виникло багато пропозицій: від протесту до покарання керівників та виконавців. Порадившись у Спілці художників Львова було складено листа адресованого Раді Міністрів України. 1974 року Василь Брода повіз лист-заяву до Києва (зібрано 100 підписів мешканців міста). 1977 року пам'ятник встановили перед будівлею Львівської середньої загальноосвітньої школи № 47, відгородивши його від будинку і садиби огорожею, залишивши вільний доступ до нього з вулиці. Працівники фабрики зробили все своїми силами і коштом (ініціатором був головний інженер фабрики Євген Хомик).

Пам'ятник-погруддя Іванові Франку встановлено біля Добротвірської загальноосвітньої школи.

Монумент Іванові Франку встановлено на однойменній вулиці, на невеликій площі біля Народного дому імені Івана Франка. Повнофігурна статуя, Іван Франко стоїть тримаючи на лівій руці плащ, встановлена на п'єдесталі з сірого граніту. Спочатку постамент був виконаний із залізобетону, який замінили на гранітний до 150-річчя поета. Спереду на постаменті встановлено скісну гранітну плиту з бронзовим каліграфічним написом «Іван Франко». У 2004 році пам'ятник Іванові Франку облицювали міддю. Урочисте відкриття пам'ятника відбулось у неділю 9 жовтня 1966 року в 110-ту річницю ювілею Івана Франка. На відкритті монументу були присутні: Олесь Гончар, Павло Загребельний, Іван Ле, Ірина Вільде, Юрій Збанацький, Петро Панч, Антон Хижняк, Олександр Корнійчук, Василь Козаченко та ін. Біля пам'ятника Іванові Франку відбуваються різноманітні заходи. Щорічно проводиться урочисте нагородження лавреатів Міжнародної премії імені Івана Франка. Архітектори: Ярослав Новаківський та Анатолій Консулов.

Погруддя І. Франку встановлено між Церквою Святого князя Володимира та Музеєм художніх ремесел Яворівщини.

Погруддя І. Франку встановлено на території ЗОШ № 1

Пам'ятник Івану Франко в селі Корчин знаходиться в самому центрі села.

Бронзовий пам'ятник Івану Франку встановлений 1981 року біля сільської школи, автори - скульптор Й. Садовський та архітектор І. Француз. У правій руці письменика знаходиться книга, і погляд упевнений — вперед! Вічний революціонер! І слова його, викарбувані на стелі: «Я — син народа, що вгору іде!»