Пам’ятники та погруддя

З Тернополем і Тернопільщиною Іван Франко мав щільні зв'язки майже протягом усього життя. У багатьох селах Поділля він виступав на селянських вічах, брав участь у передвиборній агітації, був кандидатом у виборчому окрузі Тернопіль-Збараж-Скалат до австрійського парламенту й галицького сойму в 1895, 1897, 1898 рр. Тернопільчани свято шанують пам’ять про перебування І.Франка на Тернопільщині. В 1963 році в с. Палашівка Чортківського району був встановлений пам'ятник Івану Франку (гіпс, пісковик). Наразі він оголошений пам'яткою монументального мистецтва місцевого значення, і має охоронний номер 1003.

Меморіальну таблицю з барельєфом пророка "Мойсея" відкрито на відзначення 100-річчя прочитання Іваном Франком поеми "Мойсей" в Коломиї. У такий спосіб Коломия віддала данину пам’яті ювілею прочитання Іваном Франком поеми "Мойсей" у місті, яке відбулося 11 січня 1912 р. в концертній залі "Щадничої каси" (тепер МБК "Народний дім"). Меморіальна таблиця встановлена на фасаді МБК "Народний дім".

Пам’ятний знак І. Франку вважається найвищим памя'тником міста Івано-Франківськ, тому що висить дуже високо. Йдеться про кам’яницю на площі Ринок, 1, де міститься ТЦ «Галерея-Н», також відомий в народі як «Будинок Бойка». На рівні п’ятого поверху наріжний фасад прикрашає барельєф у вигляді скульптурної групи. Вусатий чоловік і жінка у старовинній сукні тягнуть один до одного руки. Вони символізують Івана Франка та Юзефу Дзвонковську, а також їх нездійснене кохання. Юзефа зображена на тлі гілок калини, а Франко оточений жолудями та дубовим листям. Це алегорія на чоловіче і жіноче начало, яка виражена українськими рослинними символами. Трохи нижче, на кронштейнах балкону, розміщені чотири галки. Вони також не випадкові, адже присутні на гербі міста.

Тернопільщина була для Івана Франка великою школою життя та джерелом поповнення знань з різних галузей, а цього вимагала його професійна й людська аура. Відомо, що він побував у Тернопільському та Чортківському районах (за адміністративно-територіальним поділом області 2020 р.) з 1883-го по 1913 роки у понад 40 населених пунктах краю. На знак цих подій в багатьох селах та містах встановлені пам'ятники. Один з них був споруджений в селі Лука в 1958 році скульптором А.Ю.Мацієвським.

Іван Франко побував у багатьох селах Заліщанщини з метою популяризації своїх ідей мистецьких та ідеологічних, у тому числі партійних.

26 грудня 1895 р. І.Франко побував у м.Збараж, де виступив на вічі з доповіддю про причини еміграції селян, а також відвідав замок, написав вірш «Збаразька експедиція». Після цього побував у селах збаразької громади, серед яких і село Киданці, що розташоване на півночі тернопільського району. Саме тут в 1966 році було встановлено пам'ятник Івану Франку, який створив скульптор Н.Чорний. На ньому викарбувані слова видатного Каменяра: "Твердий змуруємо гостинець, і за нами прийде нове життя, добро нове у світ".

22 березня 1895 року Іван Франко прочитав габілітаційну лекцію «Наймичка» Тараса Шевченка на другому поверсі в авдиторії Львівського національного університету ім.Івана Франка (біологічний факультет). Де, власне, навчався Великий письменник. Однак, не закінчив з одної причини — фінансової.

10 жовт­ня 1940 р. у будинку, де мешкав колись І. Франко, було урочисто від­крито музей. Під час війни музей не функціонував. 1 травня 1944 р. біля нього впала бомба і пошкодила його. 27 липня 1945 р. відбулось урочисте перевідкриття музею. Від того часу музей безперебійно працює до нинішнього дня. А у 1949 р. біля меморіального будинку було встановлено погруддя І. Франка роботи скульптора Григорія Пивоварова, яке виконане 1939 р. Уже після смерті скульп­тора дороблено п’єдестал, під це погруддя.

На території навчально-дорожнього полігону ВСП Львівського автомобільно-дорожнього коледжу розташовані три погруддя – Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка.

У Завадові Каменяр мав приятеля селянина Федора Дергала і його сина Михайла. Приїжджав у це село до відомого композитора Остапа Нижанківського. Завадівцям І.Франко порадив поставити в селі пам'ятник Т.Шевченкові, який було відкрито в 1914 р. А у 1989 році в селі відкрили пам'ятник Івану Франку.

У 1923 році добрянська громада вирішила спорудити будинок для проведення культурно-просвітніх заходів. Завершились будівельні роботи в 1926 році. Урочисте відкриття приурочили до 70-ї річниці від дня народження Івана Яковича. Тоді біля будинку було посаджено дубок, який приніс із сіножаті Йосиф Дацко. Дуб Івана Франка посаджений в пам'ять 10-ї річниці від дня смерті Каменяра біля просвітницького будинку. Біля дуба був посаджений сад. У 1977 році згорів просвітницький будинок («Сокольня») і дуб дуже обгорів, але згодом відновився.

Мандруючи по селах Стрийщини, Іван Франко збирав матеріал до першої повісті «Петрії й Довбущуки», вивчав побут і звичаї місцевих мешканців, збирав приказки, записував пісні. На Стрийщині він записав більше 150 приказок. Не оминув Каменяр і села Стриганці.